Весь світовий гірничодобувний сектор знаходиться на «низькому старті» в очікуванні нового сировинного суперциклу, де тренди будуть задавати не нафта або залізна руда, а так звані «батарейні метали». У цьому списку мідь займає особливі позиції, як метал з найбільш розвіданими запасами і затребуване сировину, яке допоможе світовій економіці перейти на «зелені» рейки. Україна надзвичайно багата рудами металів, що дозволяє країні будувати диверсифіковану і різно галузеву економіку, що відповідає надсучасним ринковим тенденціям.

Проте питання про поклади міді в Україні до сих пір залишається відкритим і більше нагадує казки для інвесторів. В реальності країна нарощує імпорт міді з-за кордону.

За даними Національної Асоціації добувної промисловості України (напис), на території України розвіданих родовищ міді немає, але відомо більше 150 рудопроявлений, і деякі з них можуть розглядатися як потенційні родовища.

Основними міднорудних районами є Волино-Подільська плита, Прип'ятський-Дніпровсько-Донецький авлакоген і Український щит. Про поклади самородної міді на Волині та Поліссі геологи повідомляли і раніше. Свого часу польські геологи вважали вельми привабливим ділянку поблизу сіл Великий і Малий Мидськ (назви сіл вже про щось говорять) в Костопільському районі Рівненської та протягом 1927-1937 років проводили там дослідження. Зараз пошуки міді ведуть в смузі, що простягнулася від Славути Хмельницької області через всю Рівненську область до Рафалівці і далі в Камінь-Каширський, що у Волинській області. За попередніми підрахунками, ресурси цього металу в окремих покладах поблизу Рафалівки можуть досягатиме 600 000 тонн на перерахунку на чисту мідь.

Сусідам України - полякам, яким з покладами цього металу крупно повезло (по його видобутку вони посідають перше місце в Європі), мідну сульфидную руду доводиться добувати шахтним методом з глибини 970-1200 метрів. Поряд з міддю поляки отримують ще й 500 кілограмів золота і 100 кілограмів платини і платиноїдів щорічно, отримуючи значний додатковий економічний ефект. Тому, якщо буде прийнято рішення про промисловий видобуток міді на Рівненщині, цілком ймовірно, що одночасно Україна отримає ще і поліське золото.

На жаль, розробка поліської міді залишається однією з нереалізованих інвестиційних казок при кожній зміні уряду в Україні. У 2007 році Президент України Віктор Ющенко анонсував початок спільного проекту з однією з найбільших галузевих видобувних компаній - «Польської міддю». Проект передбачав створення на Волині сучасного високотехнологічного виробничого комплексу за європейськими стандартами, що охоплюватиме всі етапи: від дослідницької роботи до виробництва конкурентоспроможної продукції. Але тоді все так і залишилося словами.

За десять років - у 2017 - губернатор Волинської області Ігор Палиця повідомляв про потенційних інвесторів з Китаю, Польщі та Канади, які були готові вкласти значні суми, щоб добувати мідь на території Ратнівського району. Перші свердловини показали залягання корисних копалин на глибині до 500 метрів, 60 метрів продуктивного горизонту. Там було виявлено рудопроявление самородної міді з вмістом більше 1% в породі. Але далі проект не пішов.

Флагманом мідної промисловості України до 2014 року був Артемівський завод з обробки кольорових металів (АЗОКМ) - єдиний в Україні виробник плоского і круглого прокату з міді та її сплавів. Виробничі потужності заводу дозволяли випускати мідний, латунний, мідно-нікелевий прокат і напівфабрикати. В середньому обсяг виробництва АЗОКМ становив понад 48,5 тис. Тонн готової продукції на рік, що становило велику частину в загальному виробництві мідної галузі, обсяги якої становлять 65-80 тис. Тонн продукції з міді та мідних сплавів на рік. Приблизно 80-85% продукції, що вироблялася на заводі, поставлялася на внутрішній ринок, на відміну від більшості підприємств галузі є в основному експортно-орієнтовними. Серед них можна виділити такі підприємства, як ТОВ «Катех-Електро» - одного з основних виробників кабельної продукції в Україні, ТОВ СП «Панком-Юн» - на базі якого налагоджене виробництво катодного міді, ДП «Донецьквторкольормет», ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів », АТЗТ« Втормет », СП« Техноскрап », ТОВ« ЕКОМЕТАЛ », ТОВ« Бона ».